Як створити вдома цілющу атмосферу (Коли війна приходить в дім, частина 20)

Цілеспрямовано працюйте над створенням удома цілющої атмосфери 

Що може зробити дружина бійця з бойовою психічною травмою для свого чоловіка – це постаратися створити для нього цілющу атмосферу. Важливу роль у його зціленні будуть відігравати певні компоненти з цих трьох сфер – фізичної, ментальної/емоційної та духовної. Якщо ви будете пасивно триматися осторонь і чекати, що він візьме на себе ініціативу, атмосфера буде оптимальною для його зцілення. Нижче наведено кілька порад щодо того, як ви зможете його підтримати й створити цілющу атмосферу.

Психологічна допомога

Свіжий погляд і коригувальна взаємодія з досвідченим психологом насправді може прискорити процес зцілення. Якщо ваш чоловік (або ви) покладаєтеся на власні «розумові помилки» щодо реальності, на причинно-наслідкову поведінку й намагаєтеся позбутися самообмежувального або саморуйнівного настрою та дій, на вашому шляху до «нового нормального життя» буде безліч відступів назад. Найкращим рішенням буде звернутися до психолога, психотерапевта, капелана або пастора, який зможе надати вам психологічну допомогу, як спільну, так й індивідуальну. Якщо ваш чоловік відмовляється йти, ідіть без нього. Ви зможете отримати корисні поради й дізнаєтеся методики, які покращать ваші стосунки з чоловіком, і, можливо, з часом він вважатиме мудрим кроком приєднатися до вас. 

Також порадьте чоловікові за можливості пройти лікувальну програму групової терапії. Департамент у справах ветеранів у своїй публікації під назвою «Підтримка та освіта сім'ї» зазначає:

«Часто групові зустрічі допомагають боротися з глибоким почуттям ізоляції, соціального відчуження, недовіри і втрати контролю. Визнання жертвами травми того факту, що вони не самотні, може стати підтримкою для інших членів групи, і вони зможуть безпечно ділитися своїми травмуючими переживаннями у відповідному соціальному контексті, що дасть їм можливість зцілитися». 

Медикаментозне лікування

Якщо лікарі або психотерапевти вашого чоловіка приписали йому ліки, ви повинні стати експертом у тому, яку дію має кожні з них, яка доза необхідна вашому чоловікові, коли він їх має приймати та які в них побічні ефекти. У своєму травмованому стані він часто може забувати про ліки. У деяких випадках він може відмовлятися від них через специфічні відчуття після їх прийому. У такому разі обговоріть з лікарем – можливо, він зможе змінити дозу. 

Фізичні тренування

Вам обом необхідно займатися фізичними вправами. Так чому б вам не стати партнерами з тренування? Ви змогли б таким чином підбадьорювати одне одного й допомагати одне одному вибиратися з ліжка вранці, коли не хочеться вставати, і хвалити одне одного, бачачи покращення. 

Розваги

Плаваючи океаном болю і труднощів, забезпечте собі в дорозі «острівки відпочинку». Продумайте способи, за допомогою яких ви обоє могли б зайнятися захопливим хобі, провести відпустку або вільний час з сім'єю та друзями, оздоровитися та розслабитися. Подаруйте одне одному плани, яких можна з нетерпінням чекати. 

Залежності

Якщо ваш чоловік зловживає наркотичними речовинами або алкоголем, вкрай необхідно, щоб ви допомогли йому пройти лікувальний курс з метою отримання звільнення в цій сфері. Ваш чоловік повинен зрозуміти, що цілком реально впоратися з сильними емоціями й відчаєм, не притупляючи їх хімічними речовинами. Виявіть особливу цілеспрямованість в цьому питанні, аж до втручання третіх осіб. 

Не нехтуйте власними потребами

Ми вже підкреслювали важливість турботи про своє тіло, душу й дух, та ділилися низкою практичних порад щодо того, як це зробити. Однак цей розділ присвячений тому, як допомогти вашому чоловікові, і ми хочемо допомогти вам усвідомити повною мірою, що, коли ви належним чином піклуєтеся про себе, ви також допомагаєте і своєму чоловікові. 

Пейшенс Мейсон, чоловік якої протягом багатьох років після війни у В'єтнамі страждав на ПТСР, багато дізналася про цю проблему й ділиться своїми порадами з іншими дружинами:

«Всі фокусуються на проблемах воїна, який вижив. Наша власна самооцінка залежить від того, наскільки добре почувається чоловік. Нас виховали так, що ми віримо в те, що як ти будеш хорошою дружиною, матір'ю, батьком, чоловіком або дитиною, то в твоїх рідних не буде жодних проблем... Для того, щоб воїн відновився, члени сім'ї повинні перемкнути з нього увагу. Так йому буде легше розібратися зі своїми проблемами, якщо він захоче це зробити. Крім того, йому стане важче звинувачувати нас у своїх проблемах. Більше того, починаючи піклуватися про себе, ми демонструємо (але не говоримо) йому, що він може подбати й про себе. Якщо ви граєте роль героя-одинака, роблячи все для інших і ніколи не звертаючись за допомогою, то цим ви суперечите тому, про що ми завжди просимо воїнів, – звернутися за допомогою! Чому вони повинні це робити, якщо ми цього не робимо?»

Не дозволяйте собі жити ізольовано

Якщо ви страждаєте на вторинний травматичний стрес або на ПТСР, то зараз ви вже знаєте, що одним з симптомів, з яким вам належить боротися, – це прагнення до самоізоляції. До того ж, якщо ви сфокусувалися на своєму чоловікові та його потребах, можливо, ви схильні відкидати все у своєму житті, що не пов'язано з турботою про нього, таким чином ще більше ізолюючи себе. Якщо ви втратите всі життєво важливі шляхи підтримки, які необхідні вам для того, щоб підтримувати своє фізичне, розумове, емоційне й духовне здоров'я, то незабаром від вас вашому чоловікові не буде ніякої користі. Ми – як тварини в стаді. Ми є однією з клітин у багатоклітинному організмі. Ми потребуємо одне одного. 

Визначте для себе цілі

В останньому розділі цього посібника ми запропонуємо вам ідеї щодо визначення цілей. Усім нам необхідне відчуття власної ефективності. Прагнення чогось досягти – це здорове прагнення, якщо воно не виходить за межі загального балансу. Люди, які страждають від тривожних розладів, зазвичай втрачають це прагнення і просто безцільно існують протягом багатьох місяців або навіть років. Якщо ви до відрядження свого чоловіка були нормальною молодою жінкою, то напевно у вас було безліч цілей і планів, які ви хотіли реалізувати – якісь разом з чоловіком, а інші – самостійно. Не відмовляйтеся від них! Якщо ви дозволите труднощам вашого чоловіка перешкодити вам у визначенні та досягненні своїх цілей, це може породити у вас почуття гіркоти й бути серйозною перешкодою у ваших стосунках з чоловіком. 

Не варто чекати з визначенням цілей до прочитання останнього розділу. Попросіть Бога, щоб Він дав вам мету, до якої ви можете почати рухатися вже сьогодні. Він знає ваші дари, таланти й здібності. Він знає, що подарує вам відчуття самореалізації. Просіть Його подарувати вам мрію, і будьте готові до наповнення натхненням!

ВИСНОВОК: ЦЕ ВАРТЕ ЗУСИЛЬ!

Доктор Афродіта Матсакіс звертає увагу на один момент, який повинен мотивувати будь-яку жінку залишитися з чоловіком і довгі місяці чи навіть роки піклуватися про нього, поки він не оговтається від бойової психічної травми:

«Це прописна істина про те, що духовна любов народжується в скорботі. Проходячи разом ці скрутні часи, стикаючись з печалями через травми, ви й ваш чоловік зможете пізнати таку близькість, яка перевершує будь-які поверхневі відносини. Ваше посвячення одне одному буде реальним і змістовним. Не лише ваші відносини з чоловіком, але й усі інші сфери вашого життя знайдуть безцінну якість: ви навчитеся направляти своє розчарування, гнів і біль у позитивне русло. В цьому і в багатьох інших сферах ви й ваш чоловік зможете вважати себе справжніми переможцями».

Не відмовляйтеся від допомоги родичів 

Ваші брати й сестри, батьки, бабусі, дідусі, дядьки й тітки – як би далеко вони не жили – можуть бути чудовим джерелом допомоги для ваших дітей. Вони можуть надати безпосередню допомогу, якщо живуть поблизу, але навіть родичі, які живуть на відстані, можуть покращити самопочуття ваших дітей. Рейчел ділиться хорошими порадами з цього питання: 

«Я вважаю, що надзвичайно важливо розповідати дорослим родичам, особливо бабусям, дідусям, дядькам і тіткам (а не приховувати від них), що насправді відбувається у вас вдома та в родині. Вони разом з вами можуть допомогти дітям і заповнити певні прогалини в процесі зцілення. Телефонний дзвінок або підбадьорлива записка від бабусі. Похід на рибалку з дядьком. Також вони можуть іноді запрошувати вас у гості – особливо, якщо вони самі є вже дорослими дітьми учасників воєнних дій. 

Намагайтеся підтримувати сімейні традиції, наприклад, спільно вечеряти, відвідувати церкву або спортивні заходи

Ми говоримо не про те, що ви повинні намагатися ігнорувати слона в своїй вітальні. Якщо головний чоловік у сім'ї страждає на ПТСР, більшість звичайних традицій у родині можуть бути порушені. Але, коли можливо, намагайтеся їх підтримувати. Оскільки папа непередбачуваний у своїй поведінці, якщо ви будете підтримувати сімейні традиції та ритуали з дітьми, це подарує вам відчуття стабільності, затишку й безпеки. Також це може подарувати вашій дитині відчуття контролю над своїм життям, оскільки вони можуть передбачити «що буде далі». Дотримання певного режиму дня також може бути хорошим відволіканням від хвилювань за тата. 

Намагаючись підтримувати звичайний розпорядок дня, ви будете наочно демонструвати дитині, що єдине та найголовніше, що не змінилося – це те, що ви, як і раніше, є одне в одного. 

А як щодо телевізора й відеопрограм? 

Одна з найпоширеніших сімейних розваг – це перегляд розважальних програм. Діти старшого віку розуміють, що сцени насильства у фільмах, телевізійних шоу та у відеоіграх – це інсценування та неправда. І, добре це чи погано, але постійне підживлення жорстокими образами спокійно переноситься і навіть очікується сучасною молоддю. Однак справжні відеоматеріали в сюжетах новин, де висвітлюються жахи війни й тероризму, – це зовсім інша справа. Дітям молодшого віку може бути складно відрізнити голлівудські фантазії від реальності. Крім того, у молодших дітей не розвинене сприйняття відстані, і вони можуть вважати, що насильство, яке вони бачать по телевізору, відбувається зовсім близько. Доктор Аннетт ла Грека радить, щоб такі види розваг були обмежені заради добробуту дітей: 

«Обмеження перегляду дитиною хвилюючих образів війни, тероризму й насильства будуть особливо корисними для ваших дітей. Особливо це стосується дітей, чиї батьки або родичі служать в армії, або нещодавно перенесли психічну травму. Страшні сцени насильства можуть привести до страхів, нічних кошмарів і проблем зі сном. Обмежте перегляд телепередач, пов'язаних з війною, особливо новин і соціальних програм, присвячених темі війни. Також буде корисним обмежити перегляд серіалів, фільмів, журналів, інтернет-сайтів і доступ до відеоігор, що містять багато сцен насильства». 

Джерело: Коли війна приходить в дім, © Кріс і Ранелла Адсит

___________________________________________

Опубліковано в категоріях: Адаптація учасників АТО та їхніх сімей | НОВИНИ | Коли війна приходить в дім, © Кріс і Ранелла Адсит | Поради родинам захисників

Позначки: адаптація після війни | комунікація після АТО | психологічна допомога

На цю ж тему

4.08.2021 Війна змінює життя - інтерв'ю з волонтеркою Тетяною Фреїшин, дружиною військовослужбовця

4.08.2021 Подбай про себе – франківський Карітас розпочинає реабілітацію для ветеранів та ветеранок АТО / ООС

5.03.2021 9 порад для простішого повернення з війни в сім’ю

20.10.2020 Я точно впевнений, що не даремно воював...

18.10.2020 Як допомогти військовому повернутися з війни додому